Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 911/902/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Ходаківської І.П.перевіривши матеріали касаційної скаргиприватного підприємства "Парадіс Нова"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справігосподарського суду Київської областіза позовомприватного підприємства "Парадіс Нова"доприватного підприємства "Контраст"провизнання договору недійснимв судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Литвин В.В. - дов. б/н від 18.04.2014; від відповідача:Полинь А.С. - дов. б/н від 05.11.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.04.2014 господарського суду Київської області (суддя Черногуз А.Ф.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 24.06.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Отрюх Б.В. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) рішення від 15.04.2014 господарського суду Київської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів умислу в діях відповідача, щодо обставин, які мають істотне значення для введення його в оману та сам факт обману, тому вказаний договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПП "Парадіс Нова" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на невідповідність висновків викладених в оскаржуваних судових рішеннях обставинам справи, що призвело до порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 230, 627, 635, 640 Цивільного кодексу, ст.ст. 1, 20, 80, 181, 182, 208 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 33, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу від 03.04.2013 укладений з порушенням вказаних вище норм права та введенням позивача в оману, у зв'язку з чим спірний договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення від 15.04.2014 господарського суду Київської області та постанову від 24.06.2014 Київського апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, оскільки скаржник не довів факту обману, тому договір не може визнатись недійсним на підставі ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарськими судами встановлено, що 01.02.2013 ПП "Парадіс Нова" (продавець) та ПП "Контраст" (покупець) уклали попередній договір "Про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення", зареєстрований за №100, відповідно п.1 якого, на умовах, встановлених цим договором, у строк до 11.02.2013 продавець зобов'язується передати у власність покупця за договором купівлі-продажу (основний договір), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нерухоме майно, а саме комплекс, нежитлове приміщення.

Статтею 635 Цивільного кодексу України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

За твердженням позивача сторони направили одна одній пропозицію про укладення основного договору, доказом чого є переписка сторін та проведення переговорів, в результаті чого сторонами був укладений основний договір щодо купівлі-продажу автомобільної заправки, що розташована на 101 кілометрі автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя. Однак це залишено поза увагою та не було предметом дослідження господарськими судами попередніх інстанцій.

У пункті 2 попереднього договору сторони домовилися, що істотними умовами основного договору купівлі-продажу будуть такі: предметом основного договору буде комплекс, нежитлове приміщення, 101 км автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя; знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області; продаж об'єкту купівлі-продажу буде вчинено за ціною 125 000,00 доларів США з оплатою цієї суми у гривнях еквівалентною по курсу Комерційного банку на день укладення основного договору.

03.04.2013 ПП "Парадіс Нова" (продавець) та ПП "Контраст" (покупець) уклали договір купівлі-продажу комплексу, нежитлового приміщення з розстроченням платежу, зареєстрований за №333, відповідно п.1.1 якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність комплекс, нежитлове приміщення, 101 км автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області. Покупець зобов'язується прийняти об'єкт купівлі-продажу і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору сторони дійшли згоди, що за звітом № 19-01-13 про оцінку майна, виданого 29.01.2013 ПП "Тасадор", вартість майна, що відчужується становить 63 500, 00 грн.

Купівля-продаж об'єкту здійснюється за ціною 63 500, 00 грн, які покупець зобов'язується сплатити продавцю до 31.12.2013 в безготівковій формі на рахунок продавця відповідно до графіку розрахунків: 03.04.2013 покупець сплачує 60 000, 00 грн; до 31.12.2013 покупець сплачує 3 500, 00 грн згідно рахунку виставленого продавцем у день сплати та підписання акту прийому-передачі об'єкта купівлі-продажу.

Відповідно п. 3.1 та 3.2 основного договору в день повного розрахунку за цим договором продавець передає покупцеві об'єкт купівлі-продажу в належному технічному стані, про що сторонами складається двосторонній акт прийому-передачі. Разом із об'єктом купівлі-продажу покупцеві передається наявна у продавця документація на нього.

За п.5.1 основного договору право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу між продавцем та покупцем, сплати повної вартості придбаного об'єкту купівлі-продажу, про що продавець підписує нотаріальну заяву.

Відповідно ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що покупцем повністю сплачена вартість майна та нотаріальна заява продавця, яка за умовами договору надається нотаріусу. В матеріалах справи також відсутній акт приймання-передачі об'єкту договору купівлі-продажу, як це сторони передбачили п.п. 2.2 та 5.1. Однак це також залишилося поза увагою при розгляді справи господарськими судами.

Враховуючи, що відповідно умов основного договору оплата предмету купівлі-продажу проводиться поетапно, а відповідач остаточно не розрахувався, в терміни вказані в договорі, тому майно продавцем не передано покупцю.

Статтею 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення

Оскільки акт прийому-передачі не складався та не підписувався, майно не передавалось, сторони не досягли та не оформили належним чином усі істотні умови договору, то таким чином право власності на предмет цього договору ще належить ПП "Парадіс Нова", тобто позивачу-продавцю.

Відповідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.3 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 24.06.2014 Київського апеляційного господарського суду та рішення від 15.04.2014 господарського суду Київської області зі справи №911/902/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

І.П. Ходаківська